Landart

Landart (з англ. – мистецтво землі) поєднав прагнення художників до естетичного освоєння ландшафту із необхідністю вийти за межі стандартних культурних установ – галерей та експозиційних залів.

Як напрямок мистецтва лендарт з’явився в сімдесятих, коли митцям стало не вистачати наявного простору, й вони вдалися до радикальної зміни художніх засобів. Замість фарб та полотна матеріалами стали вода, каміння, пісок, листя, лід або сніг, сонячні промені, блискавки.

Як взаємодія між землею та людиною лендарт виник, коли виникли… земля та людина – зародком сьогоднішнього мистецтва були перша проорана борозна, протоптана крізь галявину стежка. Освоєння навколишнього середовища давало змогу відчути його своїм, перетворити на простір, де людина та природа існують разом. Саме такими діями поєднання, тільки звільненими від пріоритетів виживання та споживання, є акції митців.